Струс головного мозку не вважається складною травмою. Після легкого пошкодження прогноз у більшості випадків сприятливий. Усі ознаки зникають протягом двох-трьох тижнів. За більш складної симптоматики відновлення після струсу мозку може зайняти більше часу. У разі сильного удару можливі втрати пам’яті, проблеми з концентрацією. Але в будь-якому випадку треба відразу після удару звернутися до лікаря та дотримуватися його вказівок.
Що відбувається з мозком після струсу?
Головний мозок – центр керування когнітивними та фізіологічними функціями організму. Він захищений черепною коробкою та для амортизації під час ударів оточений спинномозковою рідиною. Під час струсу відбувається швидкий рух мозку всередині черепа. Різкий поштовх спричиняє струс мозкової речовини. Внаслідок цього наступають хімічні чи метаболічні зміни.
Але треба відрізняти струс від черепно-мозкової травми. Струс є легкою формою ЧМТ та характеризується тимчасовими функціональними порушеннями без структурних ушкоджень. Черепно-мозкова травма передбачає широкий спектр ушкоджень: від легкого струсу до складних травм, які можуть призвести до незворотних наслідків.
Основні симптоми та методи діагностики після струсу мозку
Специфічна симптоматика з’являється або відразу після травми, або за нетривалий час. Типова ознака – непритомність. Такий стан триває максимум кілька хвилин. Основні симптоми струсу мозку після повернення свідомості:
біль голови;
запаморочення при спробі встати чи навіть у спокійному стані;
стан безсилля;
нудота та блювання;
втрата рівноваги;
помутніння зору та «туман» у голові.
Після травми також спостерігаються емоційні прояви: стрибки настрою, тривога, дратівливість.
Якщо стався струс мозку, симптоми умовно можна розділити на три групи: соматичні, когнітивні та поведінкові. До перших належать нудота, запаморочення та головний біль, світлочутливість, слабкість, дзвін у вухах, втома. Когнітивна симптоматика проявляється проблемами з пам’яттю, дезорієнтацією, складністю з концентрацією уваги, уповільненням мислення.
Струс головного мозку діагностує невролог травматолог. На початковому етапі збирається анамнез, потім робляться лабораторні й інструментальні дослідження:
Аналіз сечі та крові. Допомагають виключити інші причини, наприклад, інфекції.
Електроенцефалографія. Апаратне дослідження, яке на підставі електричної активності мозку допомагає виявити аномалії, пов’язані з травмою.
Комп’ютерна томографія голови. Дає змогу оцінити стан кісток черепа та м’яких тканин.
Магнітно-резонансна томографія. Допомагає виявити мінімальні зміни в мозку.
Рентген голови. Дослідження корисне для виявлення переломів або деформацій черепа.
Проводиться й неврологічна оцінка. Перевіряються рефлекси, чутливість, сила м’язів, координація руху. Лікар оцінює концентрацію, увагу та пам’ять.
Як уникнути ускладнень після струсу мозку?
Струс мозку, будучи відносно легким ушкодженням, може призвести до негативних наслідків. Імовірність появи ускладнень залежить від тяжкості травми та своєчасності лікування. Найпоширеніші проблеми:
Приступи судом. Виникають через тимчасове порушення електричної активності мозку. Напади зазвичай короткочасні.
Хронічний біль голови. Є наслідком сильної напруги головних м’язів, порушення тонусу судин або стрибка внутрішньочерепного тиску.
Підвищення внутрішньочерепного тиску. Причиною цього є набряк мозкових тканин або порушення циркуляції ліквору.
Зниження когнітивних функцій. Ці наслідки струсу мозку є оборотними, але потребують реабілітації.
Порушення сну. Ця проблема пов’язана з порушенням регуляції біоритмів.
Основні поради після струсу мозку: уникати важких фізичних навантажень, дотримуватися режиму дня, добре висипатися. Важливе значення має правильне харчування. У перші дні після травми споживайте легкозасвоювану їжу, зведіть до мінімуму солоні, копчені та смажені страви.
А чи можна займатися спортом після струсу мозку? У спортсменів висока ймовірність рецидиву. Для повторного струсу достатньо удару меншої сили. Якщо після першого ушкодження людина може відновитись, то після кількох розвивається стійке ураження. Згодом можуть проявлятися симптоми, схожі на деменцію. Серйозне ускладнення – синдром повторного струсу. У цьому випадку при наступному ураженні мозок набрякає дуже швидко. Єдиний спосіб, як уникнути повторного струсу мозку, – піти зі спорту.
Реабілітаційні методики та фізіопроцедури після струсу мозку
Лікування після струсу мозку полягає в повному фізичному та психоемоційному спокої. Для полегшення головного болю можуть призначатися легкі знеболювальні засоби. Після покращення симптомів призначається реабілітаційна програма.
Методи підбирає лікар, враховуючи потреби та можливості пацієнта. Завдання реабілітації – відновлення втрачених функцій. Методи можуть бути такі:
ЛФК. Робота проводиться разом із фізіотерапевтом. Фахівець вибирає вправи, які допоможуть відновити рухові функції.
Ерготерапія. Допомагає відновити навички самообслуговування. Додатково можуть застосовуватися спеціальні пристрої.
Дихальні вправи.
Масаж для покращення кровообігу.
Рефлексотерапія. Допомагає боротися зі спазмами та болями.
Подолати наслідки струсу за підвищеного тонусу м’язів може фізіотерапія. Це можуть бути гідротерапія, термотерапія чи кріотерапія. У боротьбі з когнітивними порушеннями допомагають заняття з нейропсихологом. Для відновлення мови чи функцій ковтання потрібна допомога логопеда. Як довго триває реабілітація після струсу мозку, залежить від складності ушкодження та стану пацієнта.
Майже кожна людина хоч раз у своєму житті стикається з проблемою болю у спині. Згідно із статистичними даними, цей симптом посідає друге місце по частоті серед причин звернення за медичною допомогою.
Біль у спині може бути ниючим або гострим, постійним або періодичним. Він може локалізуватися у різних ділянках хребта та віддавати у плечі, шию, грудну клітину, поперек, кінцівки тощо.
Біль — це тільки симптом, викликаний певною проблемою або захворюванням. Хоча, при різних патологіях характер болю, як правило, відрізняється, визначити правильний діагноз за суб’єктивними відчуттями не можливо, необхідна діагностика.
Причинами болю у спині можуть бути:
пошкодження м’язів, зв’язок та/або сухожиль;
асиметричний розвиток м’язів спини;
травми хребта або суглобів;
викривлення хребта (сколіоз, кіфоз, лордоз);
протрузії, грижі міжхребцевих дисків та інші захворювання хребта;
хвороби суглобів, в тому числі такий стан, як остеохондроз;
запальні та інфекційні захворювання;
радикуліт;
хвороби внутрішніх органів та інші.
У разі травми або запалення м’яких тканин біль у спині може бути ниючим. При цьому він не посилюється під час рухів або зміні положення тіла. Якщо це відбувається, біль може свідчити про розвиток захворювання хребта.
Різкий біль з’являється при травмах хребта та суглобів, протрузіях або грижах міжхребцевих дисків. Ці патології також можуть супроводжуватися зменшенням рухливості хребта, онімінням кінцівок та іншими неврологічними симптомами.
Сильний біль у спині, найчастіше у зоні попереку, може виникати також при радикуліті. Він супроводжується запальним процесом, спазмами та болями у м’язах. При лікуванні необхідно враховувати, що радикуліт є тільки синдромом, який розвивається на тлі інших захворювань хребта.
Особливості діагностики
Коли болить спина, важливо звернутися до фахівця. Лікар проведе огляд, пальпацію, вислухає скарги та проаналізує історію хвороби. Досить часто, таких методів діагностики достатньо для з’ясування діагнозу.
Фізичний терапевт у свою чергу оцінить патологію в біомеханіці та взаємозв’язок з болем, дискомфортом.
Якщо ж даних мало, лікар може направити на додаткові інструментальні дослідження, зокрема МРТ, КТ, функціональний рентген та інші. Яке саме дослідження необхідно лікар визначає індивідуально. Робити обстеження без призначення лікаря небажано, оскільки в певному випадку вони можуть бути неінформативними.
Лікування захворювань хребта та суглобів спини
Лікування болю в спині найчастіше починається зі зняття гострих симптомів, за рекомендацією та призначенням невропатолога. Потім пацієнта направляють до фізичного терапевта. Фізичний терапевт працює над усуненням патології, яка спричинила за собою зміну в біомеханіці, внаслідок чого виник біль або дискомфорт. У нашому центрі для цього застосовують фізічну терапію.
Якщо причина болю залишається неясною, після зняття гострих симптомів лікар може призначити пацієнтові додаткову діагностику.
Лікування захворювань спини, як правило, комплексне. Застосування різних методів дозволяє вплинути на всі ланки патологічного процесу та забезпечити найкращий результат. Завдяки комплексному підходу вдається прискорити процес лікування, запобігти прогресуванню захворювання та розвитку частих загострень.
Для лікування спини пацієнтові можуть призначити:
Комплекс лікувальних заходів який формується фізичним терапевтом з рекомендаціями лікаря, в залежності від стану пацієнта.
Особливе місце в ньому займає робота з м’язами. Багато захворювань хребта та суглобів спини супроводжуються слабкістю одних м’язів та гіпертонусом інших, асиметричним розвитком м’язів та спазмами. Для вирішення цієї проблеми фахівці центру FIZIO використовують такі техніки як PNF, Маліган, SEAS, а також інші сучасні світові методики.
Профілактика болю у спині
Думати про здоров’я спини, як правило, починають, коли вона вже болить. Якщо така проблема виникла хоч раз, необхідно проводити не тільки лікування, але й профілактику майбутніх загострень або подальшого розвитку захворювання.
Програму профілактики фізичний терапевт також формує індивідуально. Найчастіше, вона передбачає не тільки проходження курсу терапії в клініці, але й регулярні заняття в домашніх умовах.
Кисть- частина руки, яка більше за інших схильна до різних пошкоджень через її високу активність і рухливість. До найчастіших травм кисті можна віднести:
забиті місця м’яких тканин;
розриви зв’язок;
ушкодження сухожилля;
переломи та тріщини кісток.
Порушення однієї чи кількох із перелічених вище структур може призвести до серйозних деформацій дистальної частини кінцівки. Своєчасна діагностика, правильне лікування та повноцінна реабілітація після травми кисті допоможуть повернутися пацієнтові до повноцінного життя в найкоротші терміни. Фахівці центру реабілітації Fizio забезпечують комплексне відновлення за допомогою різних методик, внаслідок чого вдається повністю позбавитися дискомфорту після травми кисті.
Необхідність реабілітації після різних травм викликана тим, що терапія (оперативна чи консервативна), зазвичай, пов’язані з тривалої іммобілізацією травмованої кінцівки чи його окремого сегмента. Це призводить до атрофії м’яза, контрактури суглобів, порушення кровообігу. Відсутність заходів, спрямованих на усунення вищезазначених патологій, можуть суттєво затягнути одужання, так і призвести до повної втрати функцій кінцівки.
Покази реабілітації кисті
Реабілітаційні заходи потрібні не лише за серйозних травм. Навіть мінімальне пошкодження вимагає якісних фізіопроцедур для відновлення після травми кисті. Серед найчастіших показань:
операції на сухожиллях, зв’язках, кістках пальців, зап’ястя, передпліч;
операції з використанням металоконструкцій;
підготовка до ендопротезування;
вивихи суглобів;
спортивні травми;
ортопедичні захворювання, внаслідок яких з’являється контрактура;
переломи кісток зап’ястя, пальців передпліч;
травмування зв’язок – нариви та повні розриви;
забиті місця м’яких, твердих тканин.
Комплексне відновлення після травми кисті потрібно починати якомога раніше. Якщо пацієнта мучать больові відчуття, йому призначається протизапальна та знеболювальна терапія. Це не лише медикаментозне лікування, а й фізіотерапевтичні процедури. Проте є кілька моментів, за яких реабілітація буде неефективною:
загальний тяжкий стан;
нагноєння та інфекційне ураження тканин;
окремі новоутворення.
Після усунення перелічених вище недуг можна починати відновлювальні процедури. Їхня тривалість залежатиме від локалізації, тяжкості, характеру пошкоджень. Для нескладних переломів вистачає в середньому 3-4 тижнів. Якщо травма тяжка, реабілітація може тривати кілька місяців. Важливо не переривати реабілітацію кисті після травм, проводити її поступово, регулярно та наполегливо.
Реабілітаційна терапія для кисті: методики та способи
У центрі Fizio на вас чекають сучасні методики, спрямовані на якнайшвидше відновлення кисті після травм. До них належать фізіотерапевтичні процедури, лікувальна гімнастика, масаж. За допомогою комплексу активних та пасивних фізіологічних рухів, додаткових пристроїв, розтягувань кінцівки повертаються рухливість та функціонал.
У центрі Fizio надається кваліфікована допомога пацієнтам з різними ступенями тяжкості травми. Вас чекають:
Дослідні фахівці-реабілітологи, в арсеналі яких безліч способів безболісно та швидко повернути травмованій кінцівці повноцінність.
Сучасне обладнання для тренування м’язів, суглобів, для виконання вправ із мінімальним дискомфортом.
Велика кількість масажних технік, покликані відновлювати нервові закінчення, еластичність м’язів, суглоби.
Усі програми складаються індивідуально під кожного пацієнта. Це гарантія того, що результату буде досягнуто в найкоротші терміни під уважним керівництвом фізичних терапевтів.
Відновлювальні процедури в центрі Fizio
Ми твердо впевнені, що реабілітація – це той процес, який має бути доступний кожній людині. Отримати травму дуже легко, а позбутися її зовсім не просто.
Особливо враховуючи той момент, що багато постраждалих не вважають реабілітаційний період терапії серйозним і не звертаються до фахівців. Неправильно залікована травма може дати ускладнення набагато пізніше, коли про пошкодження вже не залишилося спогадів.
Щоб цього не сталося, центр Fizio пропонує якісні та доступні послуги. У нас реабілітацію кисті Харків може пройти з урахуванням тяжкості травми, індивідуальних особливостей та можливостей.
Зателефонувавши за вказаними на сайті телефонами, ви зможете отримати більш повну інформацію
Попри швидкий розвиток сучасної медицини, появу інноваційного обладнання для проведення операцій, інноваційних методик діагностики, в деяких ситуаціях неможливо уникнути ампутації кінцівки. Реабілітація після ампутації допоможе пацієнту навчитися жити з протезом, адаптуватися до нових умов, віднайти психологічну рівновагу, подолати біль втрати та зосередитися на відновленні функціональності.
Що таке ампутація?
Ампутація нижньої кінцівки чи пальців– це хірургічна операція, під час якої видаляється кінцівка чи її частина. Лікарі вважають ампутацію крайнім заходом, який застосовується винятково у випадках, коли зволікання із втручанням може коштувати пацієнту життя, а всі методи терапії для збереження кінцівки неефективні.
Найпоширенішими є такі причини ампутації:
Травми. Ампутація пальців стопи чи цілої кінцівки потрібна у випадку значних пошкоджень кровоносних судин і тканин, наприклад, у військових після серйозного поранення.
Інфекції. Найчастіше операція потрібна пацієнтам з гангреною чи сепсисом.
Онкологія. Якщо на нозі є пухлина, яка стрімко збільшується в розмірах і загрожує життю людини, лікарі можуть наполягати на ампутації.
Порушення кровообігу в кінцівках. Без кровопостачання тканини поступово відмирають і єдиним виходом може стати ампутація. Така проблема часто зустрічається в пацієнтів із тромбозом, діабетом, іншими захворюваннями ендокринної системи.
З-поміж інших причин ампутації пальця ноги чи кінцівки фахівці називають термічні опіки, обмороження тканин, ураження радіацією чи токсичними речовинами.
Як жити після ампутації кінцівки?
Ампутація – це лише один з етапів лікування. Після операції пацієнту потрібно навчитися жити без пальців, руки чи ноги, пристосуватися до нового статусу, максимально задовольняти власні потреби без сторонньої допомоги. Реабілітація після ампутації нижніх кінцівок може займати тижні та місяці. Відновлювальний процес має кілька етапів, кожен з яких важливий для досягнення бажаного результату.
Реабілітація після ампутації кінцівки стартує майже відразу після операції. Якщо немає ризиків для здоров’я пацієнта та він знаходиться у стабільному стані, фахівці розпочинають проведення реабілітаційних заходів, що спрямовані на формування кукси, догляд за швами та профілактику ускладнень інфекційного генезу.
На ранніх етапах дуже важливо підтримувати еластичність м’язів і рухливість суглобів. Пацієнтам треба усвідомити, що від їхніх зусиль буде залежати якість їхнього подальшого життя. Попри втому, вони мають під керівництвом фахівців виконувати справи кінезотерапії.
Поступово пацієнти починають вставати та вчаться ходити за допомогою милиць, ходунків, тростини чи інших підручних засобів. На даному етапі важлива допомога реабілітолога та підтримка рідних.
Через 6-8 тижнів після операції може йтися про підбір протеза з урахуванням стану здоров’я пацієнта та сформованості кукси. Спочатку такий спосіб пересування може бути важким, але не варто знеохочуватися. Кожен день тренувань і беззаперечне виконання рекомендацій реабілітологів допоможуть у майбутньому вільно пересуватися, займатись улюбленими справами, насолоджуватися максимально повноцінним і насиченим подіями життям.
Психологічна допомога пацієнтам після ампутації
Ампутація повністю змінює життя людини, особливо якщо вона проводилась екстрено, наприклад, після бойового поранення. Людині складно прийняти нову реальність, відчути власну слабкість, потребу в постійній допомозі близьких або медичного персоналу.
Дуже часто пацієнти відчувають злість, безсилля, у них знижується самооцінка, з’являється почуття провини перед родиною. Такий складний стан уповільнює одужання, відтерміновує термін підбору протезів і відновлення побутових навичок. Саме тому дуже важлива психологічна реабілітація після ампутації.
Ефективні як індивідуальні, так і групові заняття з психологом. Історії людей, що мають подібний досвід адаптації до звичайних умов життя після втрати кінцівки, допомагає пацієнтам подолати кризу. Для усунення фантомних болів фахівці знайомлять їх з різними техніками релаксації, візуалізації, працюють з проблемою прийняття втрати кінцівки.
Фізична реабілітація після ампутації кінцівок
Фізична реабілітація після ампутації ноги – перший етап відновлення після операції, можливість жити повноцінним життя та займатись улюбленою діяльністю. Фахівці центру реабілітації використовують для роботи з пацієнтами:
сучасні фізіопроцедури;
гімнастику для різних груп м’язів;
комплекси вправ, які спрямовані на збереження гнучкості суглобів.
Невіддільною частиною реабілітації є кінезітерапія, що спрощує підготовку до протезування та адаптацію до зміни ваги, розмірів тіла. Робота з пацієнтом розпочинається після загоєння рани. Дихальні вправи поєднуються з легкими рухами для поліпшення кровообігу та збереження рівноваги. Також цей сучасний метод фізичної реабілітації після ампутації відіграє важливу роль у подоланні фантомного болю.
Для успішної реабілітації фахівці використовують сучасну підвісну систему Fizio. Вона сприяє відновленню м’язового тонусу, забезпечує знеболення та розслаблення усього тіла.
Фахівці центру Fizio поєднують фізичні та психологічні методи реабілітації після ампутації верхніх кінцівок або нижніх, вибирають найбільш ефективні техніки роботи з пацієнтами та допомагають їм відновити функціональність після втрати руки чи ноги.
Процес відновлення після будь-якого втручання завжди складається з кількох етапів. Комплексна реабілітація після ендопротезування спрямована на покращення рухової активності, зміцнення м’язів, запобігання ускладненням після заміни суглоба. Це важливий етап для успішного відновлення пацієнта та забезпечення тривалого терміну служби імплантату.
Що таке ендопротезування?
Складне хірургічне втручання з метою заміни ураженого суглоба на штучний імплантат називають ендопротезуванням. Операція проводиться у випадках, коли консервативне лікування не дає бажаних результатів і виявляється малоефективним, а біль та обмеження рухливості суттєво впливають на повсякденне життя. Найпоширенішими типами такого втручання є:
Ендопротезування кульшового суглоба. Здійснюється при дегенеративних змінах або травматичних ушкодженнях.
Ендопротезування колінного суглоба. Призначається у випадку остеоартрозу, ревматоїдного артриту й інших патологій, котрі викликають значну деформацію суглоба.
Ендопротезування тазостегнового суглоба. Процедура проводиться для пацієнтів із тяжкими ураженнями суглоба, зокрема, артрозом, артритом або травмами.
Штучний суглоб виготовляється з біосумісних матеріалів. Вони забезпечують тривалу експлуатацію без ризику відторгнення. Однак для повного відновлення функціональності потрібна комплексна фізична реабілітація після ендопротезування. Тільки в цьому випадку пацієнт отримає належний результат за допомогою кваліфікованого фахівця.
Що охоплює відновлення після ендопротезування?
Реабілітація після ендопротезування колінного суглоба є тривалою та поділяється на кілька етапів. Кожен з них має свої цілі та завдання. Загалом процес передбачає відновлення м’язової сили, покращення координації рухів та адаптацію до нового стану.
Ранній післяопераційний етап
Триває від перших днів після операції до 4-6 тижнів. Основні цілі цього етапу:
профілактика тромбоутворення та ускладнень;
навчання правильно рухатися та керувати власним тілом;
поступове збільшення фізичних навантажень;
робота з фізіотерапевтом над базовими рухами та вправами для зміцнення м’язів.
Фахівці дають пацієнту рекомендації, що не можна робити після ендопротезування. Потрібно уникати різких рухів, надмірних навантажень і неправильних положень тіла.
Підготовчий етап до активного відновлення
Через 6-12 тижнів після операції пацієнт поступово повертається до повсякденних активностей. На цьому етапі реабілітація після ендопротезування кульшового суглобу чи колінного охоплює:
вправи для відновлення рухливості та сили;
використання допоміжних засобів (милиць, тростини);
формування правильного патерну ходьби;
поступове повернення до соціальної активності.
Пацієнт стає більш мобільним і самостійним. Це позитивно впливає також на його емоційний стан.
Пізній реабілітаційний період
Цей етап триває від 3 місяців до року після операції. Основні завдання, які стоять перед лікарями та пацієнтом:
відновлення повного обсягу рухів у суглобі;
повернення до активного способу життя;
усунення залишкових неприємних відчуттів;
профілактика повторних травм та ускладнень.
У цей період пацієнти повертаються до нормального життя, тому реабілітація після заміни колінного суглоба чи кульшового дуже важлива. Люди займаються фізичною активністю під контролем фахівців і регулярно проходять контрольні огляди.
Реабілітація після ендопротезування в Fizio
У центрі фізичної реабілітації Fizio застосовують комплексні методики відновлення після операцій із заміни суглобів. Реабілітологи та фізіотерапевти працюють окремо з кожним пацієнтом, шукаючи індивідуальний підхід. Фахівці враховують стан, фізичні можливості й унікальні потреби кожного, хто проходить ендопротезування кульшового суглоба та реабілітацію після втручання.
Процес відновлення у центрі Fizio має свої особливості:
Персональні програми вправ. Їх розробляють, враховуючи вікову категорію, фізичний стан і специфіку операції пацієнта.
Фізіотерапевтичні процедури. У процесі використовується сучасне обладнання, щоб зменшити біль, зняти набряки та покращити кровообіг.
Тренування рухових навичок. Проходить формування правильної ходи та зміцнення м’язового корсета.
Консультації щодо самостійних занять. Фахівці навчають вправ, які можна без ризику виконувати вдома для закріплення результатів.
Успішна реабілітація після заміни тазобедренного сустава, колінного чи кульшового суглоба в центрі Fizio спрямована на повернення здатності до активного життя з найменшими обмеженнями. Програми складаються з індивідуальних і групових занять. Тренування допомагають пацієнтам адаптуватися до нового способу життя та отримати психологічну підтримку.
Звернувшись до реабілітаційного центру Fizio, ви отримаєте професійну допомогу та якісне відновлення після операції. У такий спосіб життя після ендопротезування кульшового суглоба повертається до звичного стилю та ритму. Варто довірити своє здоров’я фахівцям. У центрі Fizio медики контролюють динаміку відновлення на всіх етапах. Для пацієнтів створено зручні умови, їм надається професійний супровід. Життя після ендопротезування колінного суглобу чи іншого виду хірургічного втручання знову приноситиме вам задоволення.
Сколіоз належить до переліку найпоширеніших захворювань хребта. Найчастіше патологія вражає дітей. З-поміж школярів поширеність, за статистикою, складає 30%. Особливість хвороби полягає в поступовому викривленні хребта, що впливає не тільки на роботу опорно-рухового апарата, але й внутрішніх органів. Своєчасна діагностика та лікування сколіозу – запорука відновлення фізіологічного стану хребта без суттєвих ускладнень.
Що таке сколіоз?
Сколіоз – одна з форм деформації хребта, при якій викривлення відбувається одночасно в трьох площинах. Тобто кілька хребців відхиляються у правий або лівий бік від природних позицій, водночас перекручуються по вертикальній осі. Сколіотична деформація діагностується, якщо між верхнім і нижнім кінцевими хребцями кривина становить 10 і більше градусів (кут Кобба).
За ігнорування початкових сигналів про хворобу ступінь викривлення хребців посилюється. Небезпека полягає в тому, що патологія проявляється не просто естетичною непривабливістю спини (сутулість, нерівна хода), але й розладами роботи внутрішніх органів. Залежно від відділу деформації здійснюється негативний вплив на функціональність серця, легень, інших органів.
Різновиди та ступені сколіозу
Аби фізична реабілітація при сколіозі була максимально ефективною, спочатку потрібно визначити різновид хвороби. Патологію класифікують за відділом спини, де фіксується найбільший кут деформації хребта, віком пацієнта, ступенем і формою викривлення. Загалом сколіоз може бути шийно-грудним, грудним, грудо-поперековим, поперековим або комбінованим. У найскладніших випадках відбувається тотальна деформація всіх відділів.
За віковим критерієм сколіоз буває у дітей молодшого віку, ювенільним (вік 3-11 років), підлітковим і дорослим. Однак ключовим чинником, на основі якого розробляється реабілітація при сколіозі, є ступінь викривлення. За кутом Кобба розроблена визнана у світі класифікація:
1 ступінь – кут деформації 5-10 градусів, що можна вважати несуттєвим відхиленням у межах фізіологічної норми;
2 ступінь – кут відхилення від 11 до 30 градусів;
3 ступінь – дуга по вертикальній осі становить від 31 до 60 градусів;
4 ступінь – кут понад 61 градус.
Деформації можуть прогресувати в різних частинах спини, що призводить до різноманітних форм викривлення. При С-подібній формі виявляється одна дуга, при S-подібній – дві, а при Z-подібній – одразу три. Для кожного пацієнта встановлюється унікальний за особливостями деформації сколіоз, лікування якого має бути індивідуальним.
Симптоматика сколіозу
На початкових стадіях сколіотичного викривлення хребта його можуть помітити сторонні люди за зміною постави. Якщо враховувати найчастіший розвиток сколіозу в дитячому віці, батькам потрібно звернути увагу на такі особливості:
одне плече вище іншого в положенні стоячи;
проміжок між талією та руками різний;
несиметричне розташування нижніх кутів лопаток;
стегна розміщені на різній висоті.
При збільшенні кута вигину хребта з однієї сторони тіла спостерігається випирання грудної клітки (так званий реберний горб). Остаточний діагноз може бути поставлений винятково лікарем-ортопедом. Він проводить візуальний огляд хребта, доповнюючи його комп’ютерною томографією, рентгенографією, МРТ й іншими інструментальними обстеженнями за потреби.
На другому-третьому ступенях хвороби сколіоз може супроводжуватись остеохондрозом, спондильозом деформованих хребців. Критична дуга з кутом понад 40 градусів призводить до порушення функціональності легень, серця та інших внутрішніх органів. Лікування сколіозу у дорослих проходить складніше, ніж у дітей. Тому починати реабілітацію потрібно якомога раніше, коли в дитячому організмі ще не завершилось формування кісток і викривлення легше виправити.
Як виправити сколіоз?
Лікування та реабілітація сколіозу – це комплекс процедур, направлений на відновлення фізіологічної форми хребта. В дитячому віці на ранніх стадіях деформації можна обмежитись консервативними методами. Реабілітаційні заходи допомагають відновити поставу, рівномірно розподілити навантаження та зміцнити кістково-м’язовий корсет. Вони охоплюють такі пункти:
лікувальну фізкультуру – вправи для лікування сколіозу дають змогу зняти м’язову напругу, зменшити викривлення, відновити рухливість;
шрот-терапію – розроблена Катаріною Шрот методика передбачає використання спеціальних тренажерів, які допомагають активувати та зміцнити м’язи;
носіння спеціальних корсетів, які допомагають підтримувати правильну поставу й уникати прогресування викривлення;
масаж, електростимуляцію та інші фізіотерапевтичні методи.
Варто розуміти, що в лікуванні сколіозу немає універсальної методики. У реабілітації має простежуватися системність та активне бажання пацієнта відновити нормальне положення хребта. У більшості випадків на запитання, чи можна вилікувати сколіоз 2 ступеня, можна дати ствердну відповідь. Лише в критичних ситуаціях на 3-4 ступені викривлення вдаються до хірургічного втручання. Воно передбачає вживлення до тіла металевих конструкцій, котрі підтримуватимуть хребет. У легших випадках може бути достатньо фізичної реабілітації при сколіозі, яка міститиме вправи для зменшення викривлення.
У медичному центрі Fizio використовують сучасні реабілітаційні методики, перевірені часом. Фахівці підберуть оптимальний варіант комплексної терапії, щоб не просто усунути біль, але й відновити нормальну рухливість хребців. Ключовим складником реабілітації при сколіозі є зміна способу життя, надання переваги активним заняттям, аби хвороба не повернулася знову.
Остеохондроз – це захворювання хребта, при якому відбуваються дегенеративно-дистрофічні зміни у хребцях. Спостерігається ураження міжхребцевих дисків і прилеглих тканин, що супроводжується болем, спазмами, втратою рухливості м’язів та іншими неприємними симптомами. Хвороба схильна до прогресування, її перебіг характеризується чергуванням стадій загострення та ремісії.
Що таке остеохондроз?
Остеохондроз хребта на рівні зі сколіозом вважається одним із найрозповсюдженіших захворювань опорно-рухового апарату. Патологія може вражати різні відділи спини – шийний, грудний, поперековий – або розповсюджуватись одразу на кілька відділів хребта, що ускладнює лікувальний процес. Частіше за все дегенеративні зміни відбуваються в шиї та попереку через малорухливий спосіб життя, тривале перебування в сидячому положенні за комп’ютером або надмірні навантаження.
У процесі розвитку остеохондроз проходить кілька стадій:
початкову – незначні зміни в міжхребцевих дисках, що не супроводжуються вираженими симптомами;
нестабільність – поява мікротріщин у фіброзному кільці міжхребцевого диска;
декомпенсацію – загострення остеохондрозу з інтенсивними болями та формуванням грижі;
фіброз – поява кісткових розростань, що суттєво обмежують рухливість хребта.
При виявленні перших симптомів остеохондрозу, лікування має бути комплексним та індивідуально розробленим. Раннє виявлення хвороби та початок терапії дає змогу скоротити та спростити реабілітаційний період, швидше відновити повноцінне функціонування хребців і міжхребцевих дисків.
Симптоматика остеохондрозу
Симптоматичні прояви остеохондрозу залежать від стадії хвороби й ураженої ділянки хребта. В міру розвитку патології та за відсутності адекватного лікування симптоми стають інтенсивнішими. Можна виділити такі прояви шийного остеохондрозу:
головний біль з акцентом в потиличній зоні;
запаморочення, що спостерігається під час поворотів голови;
больові відчуття в шиї та плечах;
оніміння пальців і слабкість у руках;
шум у вухах і погіршення слуху.
При грудному остеохондрозі біль локалізується в грудній клітці. Додатково виникає відчуття здавленості у грудях, задишки й оніміння кінцівок. Поперековий остеохондроз симптоми якого спостерігаються в попереку та ногах, супроводжується обмеженням рухливості та м’язовими спазмами.
Незалежно від місця локалізації остеохондрозу симптоми будуть інтенсивнішими під час фізичних навантажень, а от у стані спокою вщухатимуть. На запущених стадіях хвороба супроводжується появою гриж міжхребцевих дисків, здавлюванням нервових корінців, порушенням кровообігу в спинному мозку. З періодичного біль перетворюється на хронічний, через що пацієнти часто впадають у депресивний стан.
Який лікар лікує остеохондроз?
Перш ніж розібратись, як лікувати остеохондроз, треба встановити, хто буде займатися цим процесом. Первинну діагностику може проводити сімейний лікар, хоча для подальшого уточнення діагнозу та лікування пацієнта направляють до вузькопрофільного фахівця – невролога. Профілактика остеохондрозу – теж у його компетенції. Мануальний терапевт займається лікуванням на основі ЛФК, фізіотерапії та інших технік для повернення рухливості хребта та міжхребцевих дисків.
Також проблемами опорно-рухового апарату окремо займається лікар-вертебролог. Він зосереджує свою увагу на патологічних станах хребта, до яких належить остеохондроз. Якщо виявляється остеохондроз хребта лікування якого консервативними методами не дає вираженого результату, тоді доводиться звертатися до хірурга для проведення операції. Фахівець займається видаленням грижі міжхребцевого диска, стабілізаційними втручаннями на хребті, видаленням частини хребця.
Як лікувати остеохондроз?
У більшості ситуацій за своєчасного звернення до лікаря та виявлення хвороби можна обмежитися консервативними методами лікування. Вони охоплюють такі процедури та методики:
приймання медикаментозних засобів – нестероїдні протизапальні засоби, міорелаксанти, хондропротектори допоможуть зняти біль, м’язові спазми й інші симптоми хвороби;
фізіотерапію – використання електрофорезу, ультразвукової та магнітної терапії, лазеротерапії для посилення обміну речовин, зменшення больових відчуттів;
ЛФК при остеохондрозі (лікувальна фізкультура) – важлива частина відновлення, яка передбачає виконання вправ на остеохондроз для зміцнення м’язів і поліпшення току крові;
лікувальний масаж – проводиться для зняття м’язової напруги, але перед його призначенням потрібно позбутися від больового синдрому.
Комплексна терапія остеохондрозу призначається винятково фахівцем на підставі всебічного огляду пацієнта. Проводяться всі потрібні інструментальні процедури – МРТ, рентгенографія, комп’ютерна томографія тощо, аби встановити індивідуальні особливості перебігу захворювання. Щоб симптоми хвороби не поверталися знову, профілактика остеохондрозу має стати регулярною.
У реабілітаційному центрі Fizio фахівці допоможуть підібрати ефективний лікувальний план. Під їхнім пильним контролем можна не просто позбутися від неприємних больових симптомів, але й повернути здоров’я спини на довгі роки. Дієвими засобами для уникнення патології є ведення активного образу життя, контроль за вагою та регулярне виконання вправ для зміцнення м’язів спини.
Фізична реабілітація – комплекс заходів, вкладених у відновлення втрачених навичок після перенесених захворювань, операцій, травм. Не завжди з наслідками пошкоджень можна впоратися самостійно, якщо йдеться про дітей. Бездіяльністю або неправильними зусиллями їм можна сильно зашкодити та погіршити становище. У таких ситуаціях кваліфікована допомога просто потрібна. У реабілітаційному центрі Fizio проводиться рухова реабілітація підлітків та дітей за спеціальними методиками. Ми маємо великий досвід роботи з маленькими пацієнтами і завжди забезпечуємо їм максимальний комфорт незалежно від причини звернення.
Відновлення для підлітків – методики та особливості
Регенерація тканин у молодому організмі відбувається набагато швидше, ніж у літньому – це факт. Однак підростаючому поколінню також потрібна якісна та кваліфікована реабілітація після низки травм та захворювань. Так, наприклад, якщо не займатися відновленням після перелому, кінцівка втратить свою колишню рухливість або функціонуватиме неправильно, що надалі може призвести до повторного пошкодження.
Тому реабілітація підлітків після фізичних травм – важливий комплекс заходів, спрямований на повернення до повноцінного життя у найкоротші терміни. Центр Fizio працює з такими проблемами:
патологіями центральної та периферичної нервової систем;
патології опорно-рухового апарату;
травмами та пошкодженнями хребта, кінцівок.
Традиційна форма відновлення включає цілий комплекс заходів, спрямованих на покращення фізичного стану та коригування психологічного – за необхідності. Деякі травми залишають глибокий слід на незміцнілій психіці підлітків, і вони потребують підтримки та турботи не тільки з боку близьких, а й з боку фахівців центру.
Так, можна сказати, що завданнями реабілітації щодо дітей та підлітків є:
Допомога у відновленні порушених фізичних функцій.
Прискорена адаптація до нових умов життя – у разі неможливості повернення до старих звичок.
Компенсація втраченої функції шляхом вироблення нових.
Соціокультурна та психологічна реабілітація.
Можна записатися на фізичну реабілітацію підлітків до центру Fizio, де буде складено індивідуальну програму відновлення на кожного пацієнта. Більшість процедур принаймні на початковому етапі обов’язково проводяться в присутності і за допомогою фахівців-реабілітологів. Адже неправильне виконання тієї чи іншої вправи може призвести до посилення ситуації.
Фізична реабілітація з патологіями опорно-рухової системи
Найчастіше до центру звертаються батьки підлітків, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом. Це сколіози, кіфози, контрактури різних генезів, церебральний параліч та інші захворювання, що потребують комплексної терапії. В одних випадках можна обійтися виключно методиками фізичної терапії, а в інших знадобиться підключати інші варіанти терапії – медикаментозну, оперативну та ін.
Якісна та повноцінна фізична реабілітація підлітків – ціна здорового та щасливого суспільства. Саме тому нашим маленьким пацієнтам приділяється особлива увага та турбота. У ході терапії використовуються такі методики:
Лікувальна гімнастика з балансувальним куполом, фітболом, іншими аксесуарами.
Масаж, що відновлює чутливість нервових закінчень, кровообіг.
Кінезітерапія – вправи на тренажерах і без них, спрямовані на зміцнення м’язів та збільшення рухливості суглобів.
Фізіотерапія, що включає безліч методик для покращення результату.
Психотерапія, завдяки якій діти та підлітки краще адаптуються до життя, вчаться взаємодіяти зі світом у нових умовах.
Центр Fizio – для реабілітації дітей та підлітків
Кожен батько хоче бачити свою дитину здоровою, щасливою і впевненою в собі. Тому так важливо після отримання травми зайнятися питаннями фізичної реабілітації. Це дозволить швидше відновитися і не відчувати надалі посттравматичних проблем.
У центрі Fizio проводиться грамотна, багатоступінчаста, комплексна фізична реабілітація підлітків, Харків та інші регіони звертаються до нас за допомогою не перший рік. На рахунку спеціалістів центру десятки задоволених пацієнтів та їхніх батьків.
Телефонуйте за вказаними на сайті телефонами, щоб отримати грамотну консультацію та записатися на прийом. Доступна вартість дозволить кожному скористатися послугами фізичних терапевтів, неврологів, ортопедів та психологів центру Fizio.
Інсульт головного мозку – це порушення кровообігу, результатом якого стає пошкодження чи загибель мозкових клітин. За статистикою, щорічно 15 мільйонів людей стають жертвами цього захворювання, причому для третини з них проблема завершується летально, а ще третина – отримує інвалідність. Навіть за умови виживання потрібна тривала реабілітація після інсульту, щоб відновити фізіологічні та когнітивні функції.
Як розпізнати інсульт?
Запорукою збереження життя людини після перенесеного інсульту є своєчасне виявлення патологічного стану. Частина мозку не отримує кисень, що може призвести до смерті, якщо постраждалий не отримає негайну першу допомогу. Розпізнати, що в людини поруч інсульт, можна за певними проявами, які позначають абревіатурою F.A.S.T:
Face (обличчя) – асиметрія двох сторін обличчя. Якщо постраждалого попросити посміхнутися, то він не зможе цього зробити чи ж посмішка буде викривленою.
Arm (рука) – людина не може тримати обидві руки, вони обвисають.
Speech (мовлення) – якщо постраждалого попросити повторити елементарну фразу, він зробить це з нерозбірливою плутаною вимовою.
Time (час) – терміновий виклик швидкої під час виявлення одного з зазначених симптомів може врятувати людині життя.
Самостійно пацієнт може запідозрити наближення інсульту за передінсультним станом. Він охоплює м’язову слабкість, оніміння кінцівок, проблеми з мовленням, двоїння в очах, запаморочення, втрату координації рухів, інші прояви. При інсульті невідкладне медичне втручання потрібно провести протягом трьох годин, що підвищить шанси на виживання. Після лікування пацієнта чекає психологічна та фізична реабілітація після інсульту.
У чому небезпека інсульту?
Пошкодження чи відмирання мозкових клітин через припинення кровопостачання має серйозні наслідки для організму незалежно від ступеня ураження, локалізації та типу інсульту (ішемічний або геморагічний). Ішемія призводить до комплексного негативного впливу на організм, який охоплює моторні, сенсорні, когнітивні та соціальні порушення.
Небезпека полягає в тому, що відновлення після інсульту потребує не тільки реабілітації рухових функцій, але й повернення нормальної мови, пам’яті, а також адаптації до комунікації в соціумі. Через незворотне пошкодження клітин головного мозку доросла людина перетворюється на дитину. Вона потребує сторонньої допомоги від команди фахівців, аби фактично заново навчитися ходити, спілкуватися та думати. Відновленням займаються реабілітаційні центри після інсульту.
Чи виліковується інсульт?
Навіть якщо людина змогла перенести інсульт без настання інвалідності, для відновлення нормального життя потрібно пройти довгу реабілітацію. Вона розпочинається вже через кілька днів після перенесеного інсульту, ще до виписки з лікарні. Перший етап реабілітації після інсульту для пенсіонерів або людей передпенсійного віку охоплює такі дії:
постійну зміну положення тіла пацієнта;
виконання фізичних вправ, які людина здійснює під контролем фахівця, але набуваючи все більшої самостійності;
вправи для відновлення міміки та моторики рук.
Відновлення рухової активності після інсульту має бути поступовим. Спочатку пацієнт навчається просто перевертатись у ліжку, потім сидіти, вставати, їсти, одягатися, ходити з палицею, спускатися сходами, виконувати інші повсякденні дії. Додатково призначаються фізіотерапевтичні процедури, масаж, розтягнення м’язових зв’язок і багато іншого.
Окремої уваги потребує відновлення мови після інсульту. Воно відбуватиметься поступово, якщо дотримуватись усіх приписів лікаря. Спочатку пацієнт просто повторює звуки, потім навчається складати з них слова, фрази, речення тощо. Процес супроводжується вправами для міміки та жувальних м’язів. Додатково призначаються ліки – ноотропні препарати, антидепресанти, вітамінні комплекси, засоби для відновлення кровопостачання. Для кожного пацієнта підбирається індивідуальний лікувальний план.
Реабілітаційний процес при інсульті у спеціалізованому центрі Fizio
Реабілітаційний центр після інсульту Fizio – надійне місце для отримання комплексної допомоги. Завдяки великому досвіду та набутим знанням наші фахівці сприяють успішному відновленню пацієнтів навіть після важкого перебігу захворювання. У розпорядженні людини опиняється кваліфікована команда медиків, до якої належать реабілітологів, неврологів, психологів, фізіотерапевтів, аби відновлення було комплексним.
Як тільки пацієнта виписують зі стаціонарного відділення, де він проходить перший етап відновлення, він може приходити в центр реабілітації після інсульту для продовження реабілітації. У закладі він проходить ретельне обстеження організму, щоб визначити його стан і розробити ефективний реабілітаційний план. Наші фахівці працюють як з опорно-руховим апаратом пацієнта, так і з мовою, пам’яттю та соціальною адаптацією. Він виконує спеціальні різноманітні вправи для фізичної реабілітації після інсульту.
Варто зазначити, що тривалість лікування після інсульту залежить не тільки від надання спеціалізованої допомоги, але й від підтримки сім’ї. Рідні та близькі люди мають залишатися поруч із постраждалим, спілкуватися з ним, мотивувати його до самостійності. Коли людина бачить, що в неї вірять, вона отримує позитивні емоції та наснагу для скорішого відновлення. Після інсульту пацієнти можуть впадати в депресію, бути агресивними чи апатичними. Варто бути готовими до цього та проявити терпіння, яке обов’язково винагороджується.
