Реабілітація після струсу мозку

Струс головного мозку не вважається складною травмою. Після легкого пошкодження прогноз у більшості випадків сприятливий. Усі ознаки зникають протягом двох-трьох тижнів. За більш складної симптоматики відновлення після струсу мозку може зайняти більше часу. У разі сильного удару можливі втрати пам’яті, проблеми з концентрацією. Але в будь-якому випадку треба відразу після удару звернутися до лікаря та дотримуватися його вказівок.

Що відбувається з мозком після струсу?

Головний мозок – центр керування когнітивними та фізіологічними функціями організму. Він захищений черепною коробкою та для амортизації під час ударів оточений спинномозковою рідиною. Під час струсу відбувається швидкий рух мозку всередині черепа. Різкий поштовх спричиняє струс мозкової речовини. Внаслідок цього наступають хімічні чи метаболічні зміни.

Але треба відрізняти струс від черепно-мозкової травми. Струс є легкою формою ЧМТ та характеризується тимчасовими функціональними порушеннями без структурних ушкоджень. Черепно-мозкова травма передбачає широкий спектр ушкоджень: від легкого струсу до складних травм, які можуть призвести до незворотних наслідків.

Основні симптоми та методи діагностики після струсу мозку

Специфічна симптоматика з’являється або відразу після травми, або за нетривалий час. Типова ознака – непритомність. Такий стан триває максимум кілька хвилин. Основні симптоми струсу мозку після повернення свідомості:

• біль голови;
• запаморочення при спробі встати чи навіть у спокійному стані;
• стан безсилля;
• нудота та блювання;
• втрата рівноваги;
• помутніння зору та «туман» у голові.

Після травми також спостерігаються емоційні прояви: стрибки настрою, тривога, дратівливість.

Якщо стався струс мозку, симптоми умовно можна розділити на три групи: соматичні, когнітивні та поведінкові. До перших належать нудота, запаморочення та головний біль, світлочутливість, слабкість, дзвін у вухах, втома. Когнітивна симптоматика проявляється проблемами з пам’яттю, дезорієнтацією, складністю з концентрацією уваги, уповільненням мислення.

Струс головного мозку діагностує невролог травматолог. На початковому етапі збирається анамнез, потім робляться лабораторні й інструментальні дослідження:

1. Аналіз сечі та крові. Допомагають виключити інші причини, наприклад, інфекції.
2. Електроенцефалографія. Апаратне дослідження, яке на підставі електричної активності мозку допомагає виявити аномалії, пов’язані з травмою.
3. Комп’ютерна томографія голови. Дає змогу оцінити стан кісток черепа та м’яких тканин.
4. Магнітно-резонансна томографія. Допомагає виявити мінімальні зміни в мозку.
5. Рентген голови. Дослідження корисне для виявлення переломів або деформацій черепа.

Проводиться й неврологічна оцінка. Перевіряються рефлекси, чутливість, сила м’язів, координація руху. Лікар оцінює концентрацію, увагу та пам’ять.

Як уникнути ускладнень після струсу мозку?

Струс мозку, будучи відносно легким ушкодженням, може призвести до негативних наслідків. Імовірність появи ускладнень залежить від тяжкості травми та своєчасності лікування. Найпоширеніші проблеми:

1. Приступи судом. Виникають через тимчасове порушення електричної активності мозку. Напади зазвичай короткочасні.
2. Хронічний біль голови. Є наслідком сильної напруги головних м’язів, порушення тонусу судин або стрибка внутрішньочерепного тиску.
3. Підвищення внутрішньочерепного тиску. Причиною цього є набряк мозкових тканин або порушення циркуляції ліквору.
4. Зниження когнітивних функцій. Ці наслідки струсу мозку є оборотними, але потребують реабілітації.
5. Порушення сну. Ця проблема пов’язана з порушенням регуляції біоритмів.
6. Емоційна нестабільність. Проявляється агресивністю, дратівливістю, тривожністю, епізодичною депресією.

Основні поради після струсу мозку: уникати важких фізичних навантажень, дотримуватися режиму дня, добре висипатися. Важливе значення має правильне харчування. У перші дні після травми споживайте легкозасвоювану їжу, зведіть до мінімуму солоні, копчені та смажені страви.

А чи можна займатися спортом після струсу мозку? У спортсменів висока ймовірність рецидиву. Для повторного струсу достатньо удару меншої сили. Якщо після першого ушкодження людина може відновитись, то після кількох розвивається стійке ураження. Згодом можуть проявлятися симптоми, схожі на деменцію. Серйозне ускладнення – синдром повторного струсу. У цьому випадку при наступному ураженні мозок набрякає дуже швидко. Єдиний спосіб, як уникнути повторного струсу мозку, – піти зі спорту.

Реабілітаційні методики та фізіопроцедури після струсу мозку

Лікування після струсу мозку полягає в повному фізичному та психоемоційному спокої. Для полегшення головного болю можуть призначатися легкі знеболювальні засоби. Після покращення симптомів призначається реабілітаційна програма.

Методи підбирає лікар, враховуючи потреби та можливості пацієнта. Завдання реабілітації – відновлення втрачених функцій. Методи можуть бути такі:

1. ЛФК. Робота проводиться разом із фізіотерапевтом. Фахівець вибирає вправи, які допоможуть відновити рухові функції.
2. Ерготерапія. Допомагає відновити навички самообслуговування. Додатково можуть застосовуватися спеціальні пристрої.
3. Дихальні вправи.
4. Масаж для покращення кровообігу.
5. Рефлексотерапія. Допомагає боротися зі спазмами та болями.

Подолати наслідки струсу за підвищеного тонусу м’язів може фізіотерапія. Це можуть бути гідротерапія, термотерапія чи кріотерапія. У боротьбі з когнітивними порушеннями допомагають заняття з нейропсихологом. Для відновлення мови чи функцій ковтання потрібна допомога логопеда. Як довго триває реабілітація після струсу мозку, залежить від складності ушкодження та стану пацієнта.