Реабілітація після травми спинного мозку та хребта

Причинами хребетно-спинномозкової травми зазвичай стають ДТП, вогнепальні та колоті рани, травматичний спорт тощо. Найчастіше це стосується двох відділів хребта – шийно-грудного та попереково-грудного. Така травма – це механічне пошкодження хребта та спинного мозку, що спричиняє зміни в організмі загалом і призводить до повної чи часткової знерухомленості. Людина залишається прикутою до ліжка, не може виконувати найпростіші фізичні рухи, основні правила особистої гігієни. Проте сьогодні пацієнти із хребетно-спинномозковою травмою можуть не тільки вижити, а й повернутися до нормального способу життя.

Яка частина спинного мозку травмується найчастіше?

Ушкодження спинного мозку та корінців – це здавлення їх тканинами організму чи стороннім тілом, гематомою, кістковими структурами. Відбувається пошкодження нервових закінчень, що проходять через хребці, тому навіть невеликий зсув або сплющування можуть стати причиною паралічу. Дуже важливо оперативно діагностувати причини знерухомленості, щоб зберегти пошкоджені рухові та чутливі функції з подальшим їх відновленням.

Травми спинного мозку бувають повні та часткові. У разі повної травми симптоматика виражена очевидно, бо настає параліч зони нижче області травми та знерухомлення кінцівок. Часткове порушення проявляється в тому, що деякі функції залишаються, а деякі – втрачаються. Ознаки загрози залежать від місця ураження та ознак, з-поміж яких:

• порушення координації рухів і втрата навички утримувати рівновагу;
• втрата чутливості в різних частинах тіла, оніміння, поколювання в спині, шиї, голові;
• труднощі з вдихом;
• загальна слабкість і швидка втома.

Якщо такі симптоми мають місце, потрібно негайно звернутися до лікарів. Програма реабілітації у хворих з травмами спинного мозку, зокрема її тривалість, залежить від ступеня складності травми та внутрішніх ресурсів конкретного пацієнта.

Скільки триває реабілітація після травми хребта?

Реабілітація після травми хребта – це обов’язковий етап повного відновлення пацієнта. Без правильно складеної схеми лікування можливі ускладнення:

• зниження рухливості травмованих суглобів, що загрожує порушеннями постави та компенсаторним навантаженням інших суглобів;
• контрактура, коли м’язи та сухожилля втрачають здатність розтягуватися та скорочуються;
• атрофія м’язів, що може призвести до незбалансованості м’язових груп;
• хронічний біль, який може виникати через спазми, навантаження суглобів, появу рубців тощо.

Реабілітація хребта зазвичай має три етапи:

1. Іммобілізаційний. Запобігає пошкодженню тканин і передбачає повне загоєння рани при відкритому переломі.
2. Постіммобілізаційний. Основний для фізичної реабілітації при травмах хребта. Має починатися відразу після стабілізації зони травми.
3. Пізній. Це інтенсивні тренування, масажі, мануальна терапія, робота з психологом.

Тривалість кожного з етапів реабілітації при захворюваннях хребта визначається типом і ступенем травми, фізіологічними особливостями хворого. Може проходити протягом кількох тижнів або місяців.

Методи посттравматичного відновлення спинного мозку

Реабілітація після травми спинного мозку потребує ретельно підібраної схеми. Але є базові способи відновлення:

1. Фізіотерапія, ЛФК, масаж. Стимулюють внутрішні регенеративні процеси, спрямовані на активізацію компенсаторних механізмів. Саме вони можуть «запустити» рухові та чутливі функції, підтримати рухливість суглобів і розширити діапазон рухів.
2. Терапія зі стимулювання регенерації нових тканин, підтримки та відновлення фізіологічних функцій організму.
3. Ерготерапія як фізична реабілітація при травмах спинного мозку, спрямована на відновлення рухових функцій і дрібної моторики верхніх кінцівок.
4. Психотерапія, налаштована на позитивні емоції та соціалізацію пацієнта.

Важливими під час відновлення після спинномозкової травми є дієта, яка допоможе уникнути проблем з кишківником через малорухливість, і профілактика пролежнів.

Відновлення після компресійного перелому хребта

Компресійний перелом хребта, реабілітація якого направлена на полегшення болю та відновлення рухливості, передбачає також запобігання подальшим травмам внаслідок остеопорозу, повторюваних навантажень. Ключовими аспектами тут є:

• знеболення, терапія теплом або холодом;
• іммобілізація, для чого призначають носіння корсета, що обмежує рух і забезпечує підтримку хребта;
• безпосередньо реабілітація після компресійного перелому хребта – вправи на розтяжку, плавність рухів, запобігання атрофії м’язів;
• дієта, насичена кальцієм і вітаміном D для підвищення міцності кісток.

При такій травмі реабілітація може тривати від кількох тижнів до кількох місяців.

Що категорично заборонено при переломі хребта?

Небезпечними наслідками неправильної поведінки щодо травмованого є спроби посадити його чи поставити на ноги. Насамперед потрібно залишити людину нерухомою в початковому положенні до приїзду швидкої. Варто укрити постраждалого чимось теплим і постійно наглядати за ним.

Якщо місце події небезпечне, потрібно зафіксувати ушкодження, передусім шийний відділ хребта, допоміжними засобами. Потім обережно перемістити травмованого на тверду рівну поверхню та транспортувати до безпечного місця, обов’язково зафіксувавши його на цій поверхні.

Завдання реабілітаційного центру в роботі з посттравмами хребта

Реабілітація після травми хребта та спинного мозку передбачає відновлення функцій людини, які забезпечать їй повноцінне життя. Результатами мають стати:

• опанування базових функцій самообслуговування;
• вміння користуватися допоміжними засобами пересування на кшталт колісного крісла, ходунків, милиць.

А доглядачам пацієнтів з хребетно-спинномозковою травмою важливо опанувати основні навички з надання допомоги.